- Зарічненське управління водного господарства - UNREGISTERED VERSION

Перейти к контенту

Главное меню:

Це малий і чарівний куточок Землі,
Де душа відпочити б хотіла.
Ріки та озера ховаються тут у вечірній імлі,
Ранок кличе узятись за діло.
Лози верб понад берегом слухають спів,
І шепочуть про щось загадкове.
Ти, Зарічненщина, - перлина рік та озер,
Ти для мене єдина, казкова.



Річки. У сучасному вигляді річкова сітка на території нашого краю існує з кінця льодовикового періоду. Для нашої зони, яка не зазнала повільних вертикальних рухів в післяльодовиковий період, характерною є бічна ерозія. Похил рік незначний, швидкість течії повільна, береги низькі, часто заболочені. Русла річок, мандруючи плоскою поверхнею, утворюють широтні звивини.
  Всі річки належать до басейну правої притоки Дніпра – річки Прип’яті, яка на території Зарічненщини (і тільки тут, відносно Рівненщини) протікає на порівняно невеликій віддалі (20км) в північно-західній окраїні. ЇЇ праві притоки Веселуха, Стир, Стубла зі своїми притоками та ліва притока Стохід протікають в нашому краї.
   Живлення річок змішане з перевагою снігово. На долю талих снігових вод припадає 55-65% річного стоку. Крім снігового є ще дощове живлення та підземними водами, які мають всього 8-20% річного стоку.
Зарічненщина належить до Західно поліського гідрологічного району, де загальні ресурси місцевого поверхневого стоку 150-200 млн. куб. м.
  
Озера. Характерною рисою природи Зарічненщини  є озера, які зосереджені в більшості на Поліссі. Серед найбільших озер  нашого краю відзначимо Нобель, яке відноситься до заплавних озер і яке розміщується безпосередньо на руслі головного витоку – Прип’яті. Його площа – 4,93 кв. км, його максимальна глибина становить 11,9 м. Поліська письменниця Ванда Василевська в одній із частин трилогії «Пісня над водами» дуже гарно описує  це озеро: «Найчистішою синню та клаптиком блакиті лежало озеро в темній рамі з кремінців, що виблискували проти сонця коричневими барвами янтарю. Найчистішою блакиттю, далеко на другому боці, випливала з нього річка. Над водою кружляли сіро-білі,  з чорними голівками чайки…»
   Неподалік Нобельського озера в заплаві Прип’яті знаходиться озеро Засвіцьке, максимальна довжина якого 0,56 км, а ширина 0,40 км площею 25 га.Озера карстові становлять другу групу природних водойм. Вони утворилися внаслідок розчинної діяльності підземних вод у карбонатних породах. Такі озера відрізняються більшими глибинами, стабільністю підземного живлення, високою якістю води. Вони поширені у північно-західній частині і є безстічними. Це озеро Острівське, однойменне з селом Острівськ, площею 105,6 га. Поруч з ним знаходиться такі озера – Велике (96 га), Середнє (42,4 га), Хоромне (18 га).        
   Поздовж всього села Заозер'я простяглось озеро Задовже- озеро карстового походження. Лежить у басейні річки Стохід. Довжина 1,5 км, пересічна ширина 0,4км, площа 62,1га., пересічна глибина 15м.. Улоговина видовжено-овальної форми.
Береги піщані, з одного боку вкриті лісом, а з другого знаходиться село. Живиться підземними водами. Взимку замерзає. Вода чиста, прозора. Дно піщане. В озері водяться лящ, щука, окунь, карась, лин, короп, сом; є раки. На берегах гніздування диких гусей, качок та інших птахів. Озеро та його береги - місце відпочинку. За селом приблизно за кілометр від озера Задовже знаходиться мале заплавне озеро яке має назву Посвітське. Довжина 0,3км., пересічна ширина 0,15км., площа 20га., пересічна глибина 7м. Улоговина округлої форми. Береги пологі, заболочені, порослі очеретом, вкриті лісом. Живиться підземними водами та за рахунок поверхневого стоку. Взимку замерзає. Дно мулисте. Водяться лящ, окунь, карась, сом.
 Озеро Сосно, яке має заболочені береги відзначається великою площею – 110 га. Крім цих озер на півночі райому в басейні річки Прип’ять  знаходяться озера Омит (32 га) та Ниговище (30 га).
 До штучних водойм ми віднесемо Дубрівське водосховище. Воно наливне і вода для його заповнення збирається з р. Стир. Площа водозбору становить 25,7 кв. км. Воно побудоване в 1984 році.
  Є на території Зарічненщини і ставки, які споруджені з найрізноманітнішою метою:  риборозведенням, водопостачанням, регулюванням поверхневого стоку. Так створено рибний цех «Миколаєво – Гольє ».
 За гідрогеологічними особливостями Зарічненщина розташована у межі Прип’ятського  артезіанського басейну, де загальні запаси підземних вод становлять лише 0,3%.


Річки Зарічненського району

Серед річок Зарічненського району найбільшою є р.Прип'ять (міжобласна, міждержавна), середньою – р.Стир, малими – Стубла, Простир, Ножик, Млинок, Вибій, Вирок, Стирець, Стохід, Отнога Стохода, Веселуха, Кухчанка, Бродниця, Гнила Прип'ять, Старожицька.

Прип’ять – річка в Україні – частково у Рівненській області, у Волинській та Київській областях та у Білорусі. Це найбільша за площею басейну, довжиною і водністю права притока Дніпра (впадає  в Київське водосховище), (Довжина Прип’яті 761 км.) (на території України – 261 км), площа басейну 121 тис. кв. км. Бере початок поблизу с. Голядина Любомльського району Волинської області. Тече переважно Поліською низовиною у низьких заболочених берегах. Долина Прип’яті у верхів'ї виявлена слабо, у пониззі чіткіша, ширина 5 – 8 км. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2 – 4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави досягає 10 – 15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче – звивисте, утворює меандри (коліноподібні вигини річища рівнинної річки), стариці (старі, залишені річкою річища), багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 метрів, у пониззі переважно 100 – 250 м, при впаданні у Київське водосховище – 4 – 5 км. Дно Прип’яті піщане та піщано – мулисте. Похил річки ?1,08 м/км. басейн Прип’яті має добре розвинуту гідрографічну сітку (1010,5 тис. річок та ручаїв). Більшість приток повністю або частково каналізоване.
Стир – річка у Рівненській, Львівській і Волинській областях України та Брестської області Білорусі, права притока Прип’яті. Довжина 494 км, у межах району – 37,8 км (у межах України – 445 км.). Площа басейну 12,9 тис. км 2. бере початок з заболоченої балки на Південний Схід від с. Понивки Бродовського району і тече Малим Поліссям, Волинською височиною та Поліською низовиною. У верхній і середній течії звужені  (до 0,2 – 0,5 км) трапецієвидні ділянки долини чергуються з коритоподібними розширеннями (до 3 – 5 км); у пониззі долина Стиру невиразна. Заплава річки Стир відрізняється відносно значною стабільністю рельєфу, поверхня закріплена рослинністю. Заплава двостороння (ширина від 50 – 100 м у верхів'ї, 1,5 – 2 км у пониззі), заболочена, з численними старицями (старі,залишені рікою річища). Річище звивисте, місцями каналізоване, в нижній течії розгалужене, завширшки до 40 – 60 м. похил річки 0,34 м/км. Основні притоки: Слонівка, Іква, Кормин , Стубла (праві); Липа, Чорногузка, Сірна, Окінка (ліві). Живлення мішане, з переважанням снігового (на весну припадає понад 51 % річного стоку), у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Основний напрямок течії з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території   від Волинського лесового плато до Поліської низовини. Льодостав з середини грудня до середини березня. Гідрологічні пости біля м. Луцька (з 1923), сіл Полонного (з 1946) та Млинка (з 1925). Стік Стиру зарегульований численними ставками та водосховищами. Стир – водоприймач осушувальних систем. На річці – міста Берестечко, Луцьк (до нього судноплавний), Кузнецовськ.
Веселуха – річка у Зарічненському і Володимерецькому районах Рівненської області та Маневицькому районі Волинської області, права притока Прип’яті (басейн Дніпра). Довжина її 69 км., в межах району – 37,8 км., площа басейну 486 км 2. Бере початок  біля смт. Маневичі (до с. Верхів має назву струмочок Бігучий), тече Поліською низовиною. Долина невиразна, заболочена, ширина річки 3 – 5 км., днище звивисте, завширшки 15 – 20 м. Похил річки 0,67 м/км. Основні притоки р. Кухчанка (ліва) та р. Млинок (права). Живлення переважно снігове. Льодостав з початку грудня до середини березня. Є ставки (для рибництва). Воду використовують для водопостачання та зрошення. Річище частково розширене, випрямлене і поглиблене. У басейні р. Веселухи  споруджено меліоративну систему «Веселуха».
Вибій -
річка у Зарічненському районі Рівненської області України та Білорусії. Бере початок оз. Сосно, протікає по території Неньковицької сільської ради. Впадає в р. Прип’ять. Довжина 10,0 км, в межах району – 3,0 км, площа 55 км 2.
Річиця – річка у Зарічненському районі Рівненської області. Бере початок біля с. Перекалля Зарічненського району, протікає по території Перекальської та Річицької сільських рад. Впадає в р. Стир біля с. Привітівка і є її лівою притокою. Основною притокою р. Річиця є р. Вирок (ліва). Довжина річки становить 21,7 км, площа басейну 387 км 2. В басейні р. Річиця споруджено меліоративну систему «Річиця».
Ножик – річка у Зарічненському районі Рівненської області. Протікає по території Морочненської, Новорічицької та Перекальської сільських рад. Впадає в притокою (басейн Дніпра). Довжина річки 27,0 км, площа басейну 110 км 2. Живлення переважно снігове. Річище у природному стані звивисте, розгалужене: на всьому протязі випрямлене і являє собою магістральний канал осушувальної системи «Морочно – Ножик».

Вирок річка у Зарічненському, Володимерецькому районах Рівненської області, впадає в річку Річицю біля с. Річиця і є її лівою притокою. Протікає по території Борівської та Перекальської сілких рад. Довжина річки становить 30,8 км, в межах району – 26,3 км. Площа 316 км 2, в області – 302 км 2.Живлення снігове і дощове. У басейні річки Вирок споруджено меліоративні системи «Борова – Перекалля» та «Перекалля».
 Стубла – річка у Зарічненському, Володимерецькому та Дубровицькому  районах Рівненської області, права притока Стиру (басейн Прип’яті), довжина річки 64 км., в межах району – 26,1 км., площа басейну 722 км 2. Бере початок на Схід від с. Сопачева. Найбільша притока р. Бродниця. Долина невиразна, ширина до 3 км. Заплава двохстороння, переважно осушена; ширина від 0,3 до 2,5 км. Річище у природному стані звивисте, розгалужене: на всьому протязі випрямлене і являє собою магістральний канал осушувальної системи «Стубла» завширшки 20 – 24 м, глибина до 1,2 – 1,7 м. Похил річки 0,3 м/км. Живлення снігове і дощове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у березні.
Стохід – річка у Рівненській, Волинській областях України. Бере початок у Волинській області і впадає в р. Прип’ять с. Дубчиці і є її лівою притокою. Довжина річки 26,0 км, в межах району – 24 км, площа 56 км 2. Живлення снігове та дощове. У басейні р. Стохід знаходиться оз. Омит та меліоративна система «Сенчиці».
 Кухчанка – річка у Зарічненському районі Рівненської області довжиною 21,2 км. Протікає по території   Кухітсько – Вільської та Кухченської сільських рад. Впадає в р. Веселуху і є її лівою притокою. Замерзає взимку.
Гнила Прип’ять – річка у Зарічненському районі Рівненської області. Бере початок в с. Мутвиця та протікає по території Неньковицької, Морочненської сільських рад та по території Зарічненської селищної ради. Впадає в р. Простир. Довжина 19 км, в межах району – 17,2 км.
Млинок -
річка у Зарічненському районі Рівненської області довжиною 11,0 км. Площа  басейну 144 км 2. Бере початок та протікає по території Локницької сільської ради. Впадає в р. Веселуху с. Котери і є її правою притокою.
Отнога Стохода - річка у Зарічненському районі Рівненської області довжиною 8,6 км. Бере початок біля с. Омит, впадає в р. Прип’ять.
 Бродниця -
річка у Зарічненському та Дубровицькому районі Рівненської області довжиною 13,9 км, в межах району – 6,7 км. Впадає в р. Стублу біля с. Олександрове і є її правою притокою.
Простир – річка у Зарічненському районі Рівненської області України та Білорусії. Довжина 18,0 км, в межах району – 5,0 км.
Миколаївка –
річка довжиною 3,2 км.


Озера Зарічненського району

Кількість озер району скадає 19шт., загальна площа яких становить 1224,5 га з об'ємом води 42,6 млн.м3. Найбільшим озером району є оз.Нобель (басейн р.Прип'ять), площею водного дзеркала 493,4 га, об'ємом води – 29,6 млн.м3, максимальна глибина – 11,9 м, середня – 6,0 м.  
Нобель – заплавне озеро у Зарічненському районі Рівненської області, біля с. Нобель. Лежить у заплаві Прип’яті, з якою сполучене притоками. Довжина 3,2 км., ширина до 2,5 км., площа водного дзеркала 493,4 га; глибина понад 10 м. Улоговина має неправильну серцевидну форму. Береги  озера підвищені, піщані, дуже розчленовані, засаджені смугами соснового лісу й усіяні кремнієвими камінцями. Є два острови. Живиться за рахунок водообміну з р. Прип’ять. Прозорість води в озері до 2 м. Взимку замерзає. Дно піщане. Водяться карась, лин, щука, окунь; є раки. На берегах гніздування диких гусей, качок та інших птахів. Промисловий вилов риби. Озеро та його береги – місце відпочинку.
Засвітське озеро – озеро у Зарічненському районі Рівненської області, біля с. Млини, територія Нобельської сільської ради. Лежить у басейні річки Прип’ять. Озеро знаходиться у лісі. За своєю формою озеро заокруглене і не має проточних вод, хоча вода в ньому прозора і завжди свіжа. Береги піщані, частково порослі очеретом. Взимку замерзає. Біля лісового озера можна відпочити.
Мале озеро – знаходиться на території Кухотсько – Вільської сільської ради, с. Острівськ. Площа водного дзеркала 18,0 га, прибережна смуга 3,8 га. Вода в озері м’яка, прозора, мало мінералізована, тому в прибережній смузі майже немає рослинності. Місцями піднімається над водою китицеподібне суцвіття. Озеро та його береги є місцем відпочинку та риболовлі.
Чорне озеро – озеро у Зарічненському районі Рівненської області, с. Вовчиці, територія Дібрівської с.р. Озеро лежить у басейні р. Стир. Замерзає взимку.  Площа водного дзеркала 13,0 га, прибережна смуга 2,8 га. Береги піщані, вкриті лісом. Озеро та його береги є місцем відпочинку.
Бухове озеро – озеро розташоване на території Дібрівської сільської ради, с. Дібрівськ. Площа водного дзеркала 7,8 га, прибережна смуга 1,7 га. Замерзає взимку.
Велике озеро – озеро у Зарічненському районі Рівненської області, біля с. Острівськ, що є територією Кухітсько – Вільської с.р.  Площа водного дзеркала 96 га, прибережна смуга 20,3 га. Замерзає взимку. Вода в озері м’яка, прозора, мало мінералізована. Тому в прибережній смузі майже немає рослинності. Лише де – не – де височать стебла очерету та круги озерної, зрідка можна натрапити на невеликі вкраплини латаття сніжно білого. Місцями піднімається над водою китицеподібне суцвіття стрілолисту, або частухи – водяного подорожника. На дюнах ростуть густі, майже чисто соснові бори. Озеро на даний час служить прекрасним місцем відпочинку для місцевих і приїжджих любителів природи, рибної ловлі, як літньої, так і зимової.
Задовження озеро – озеро розташоване біля с. Заозір´я, Кутинської с.р. Площа водного дзеркала становить 62,1 га, прибережна смуга 13,1 га. Озеро Задовження лежить у басейні річки Веселухи. Замерзає взимку. Водиться щука, карась, окунь. На берегах гніздяться птахи. Рибальство. Озеро та його береги – місце відпочинку.  
Омитське озеро – розташоване в с. Омит, що є територією Омитської сільської ради. Лежить у басейні р. Стохід. Площа водного дзеркала становить 49,2 га, прибережна смуга 10,4 га. Замерзає взимку. Водиться щука та ін. Рибальство. На берегах – гніздування птахів.
Сосно – озеро льодовикового походження у Зарічненському районі Рівненської області, у басейні р. Прип’ять, за 10 км від с. Неньковичі. Довжина 1,3 км, ширина до 1,2 км, пересічна глибина 1,2 м. Улоговина округлої форми. Береги пологі, заболочені, поросли очеретом. Живиться за рахунок поверхневого стоку, частково – підземними водами. Взимку замерзає. Дно мулисте. Водяться щука, судак, лящ, окунь, карась, сом. У прибережних заростях гніздяться птахи. Площа водного дзеркала 215,1 га, прибережна смуга 147,3 га.
Острівське озеро – озеро карстового походження  у Зарічненському районі Рівненської області, біля с. Острівськ. Лежить у басейні річки Веселухи. Довжина 2 км., пересічна ширина 0,7 км., площа водного дзеркала 105,6 га, пересічна глибина 7м. Улоговина видовжено – овальної форми. Береги піщані вкриті лісом. Живиться підземними водами. Взимку замерзає. Вода чиста, прозора. Дно піщане, заросло кропивою. Водяться вугор, лящ, щука, окунь та ін. На берегах – гніздуються птахіи. Рибальство.
Лосвитське – знаходиться на території Кутинської сільської ради, с. Заозір´я. Площа водного дзеркала 6,0 га, прибережна смуга 1,3 га.
Оріхове озеро – озеро у Зарічненському районі Рівненської області, с. Локниця, територія Локницької сільської ради. Замерзає взимку. Площа водного дзеркала 3,6га, прибережна смуга 1,0 га.
Кругле озеро – знаходиться на території Дібрівської сільської ради, с. Вовчиці. Площа водного дзеркала 2,8 га, прибережна смуга 1,1 га.

 
Назад к содержимому | Назад к главному меню счетчик посещений